Сьогодні Україна переживає складні часи, однак навіть у такій ситуації народжуються нові підприємницькі ідеї та інноваційні стартапи.
Один із тих, хто бачить великий потенціал саме в українських проєктах, — бізнесмен та інвестор Вадим Єрмолаєв. Його досвід багаторічного будівництва бізнесу й глибоке розуміння економіки дозволяють об’єктивно поглянути на шляхи розвитку та виклики для стартап-екосистеми України.
Яка база для українських стартапів?
Україна має унікальну ресурсну й освітню базу:
-
Потужний аграрний сектор відкриває можливості для агротехнологічних та біотехнічних проєктів.
-
Розвинута ІТ-галузь сприяє створенню інноваційних цифрових продуктів, що вже знаходять клієнтів по всьому світі.
-
У країні понад 2600 стартапів, які отримують підтримку не лише від держави, а й міжнародних фондів та програм.
Ключові перспективні напрями
Вадим Єрмолаєв підкреслює, що для успіху українських стартапів важливо сфокусуватись на кількох сферах:
-
Глибока переробка сировини: замість експортувати зерно чи іншу сировину, Україна повинна розвивати продукти з доданою вартістю — продукти харчування, біопаливо, корми. Це дозволяє залишати більше прибутку всередині країни.
-
Індустріалізація XXI століття: розвиток виробництва сучасної продукції, включаючи легку, харчову, хімічну промисловість та машинобудування. Важливо нарощувати власні бренди й виходити на зовнішні ринки не лише з сировиною, а саме з готовими товарами.
-
Технофермерство та Smart-агро: інвестування в цифровізацію сільського господарства — агродрони, мобільні додатки, автоматизація процесів, розумні системи зрошування.
-
Міжнародна інтеграція та інновації: дедалі активніше розвиваються Military-tech, AI-рішення, кібербезпека та блокчейн-проєкти. У 2025 році одразу кілька українських команд потрапили до світових рейтингів перспективних стартапів.
-
Military-tech: в умовах війни особливого значення набули проєкти, що працюють у сфері оборони, безпеки, автоматизації управління і робототехніки.
Виклики для стартапів
Єрмолаєв визнає й існуючі труднощі:
-
Недостаток венчурного капіталу, а отже потрібна не лише фінансова, а й менторська підтримка.
-
Відтік спеціалістів за кордон, що підкреслює необхідність створення сприятливих умов в Україні.
-
Логістичні та інфраструктурні проблеми, спричинені війною, що ускладнюють масштабування бізнесу.
-
Вплив енергоносіїв, макроекономічна нестабільність і ризики для довгострокового планування.
Шлях до успіху
На думку Єрмолаєва, стратегія розвитку українських стартапів повинна базуватися на трьох принципах:
-
Ресурс: використання того, в чому Україна має природну перевагу.
-
Знання: розвиток експертизи, інвестиції в сучасну освіту, практичні спеціальності, об’єднання наукової та бізнес-спільноти.
-
Цінність: створення унікального продукту, який залишає додану вартість в Україні та формує сильні національні бренди.
Оптимізм і реальні приклади
Незважаючи на війну, ринок стартапів в Україні активно зростає. Збільшується кількість нових проєктів не лише в ІТ, а й у сфері агробізнесу, енергетики, медицини, освіти. Навіть провідні міжнародні корпорації (зокрема Google) відзначають та підтримують інноваційні українські команди.
Крім того, світовий попит на високотехнологічні рішення з України постійно зростає — це і Military-tech, і системи штучного інтелекту, і продукти для медичної галузі.
Висновок
Вадим Єрмолаєв переконаний: майбутнє української стартап-екосистеми полягає у нарощуванні доданої вартості, розвитку ноу-хау та створенні власних міжнародних брендів. Україна має всі шанси перетворитися з «сировинного придатку» на країну креативних, високотехнологічних продуктів та інноваційних сервісів, здатних завойовувати світові ринки. Головне — не боятися інвестувати в ідеї, підтримувати свій талант і розвивати сміливість до змін.