«Сади Дніпра» – одна з наймолодших компаній-учасників корпорації «Алеф». Вона була заснована відносно недавно – в 2016 році. Тоді й були закладені перші 30 га яблуневого саду.
У веденні бізнесу Станіславом Віленським, заступником голови ради корпорації «Алеф», є творча складова.
Брак представників робітничих професій та їх «плинність» на виробничих підприємствах – це загальна проблема українського бізнесу. Ситуацію створюють і відтік працездатних українців закордон, і стереотипна непрестижність робітничих професій.
Корпорація «Алеф» – це об’єднання різнопрофільних бізнесів: від виробництва газобетону, вікон і дентальних імплантатів, до вирощування яблук і будівництва модернових будівель заради перевтілення міського простору Дніпра. У структурі корпорації 6 заводів, і на сьогоднішній день робочими місцями забезпечені понад 2 тисячі осіб.
Динаміка зростання експорту українських яблук за кордон демонструє позитивні результати. Наприклад, станом на 2018-2019 роки поставка яблук за кордон зросла в 1,5 рази – до 62 тисяч тонн.
Кадровий «голод» серед робітничих професій за останні два роки відчувається дуже гостро. Наприклад, станом на 2018 рік на два вакантних місця серед умілих робітників з інструментом припадав лише один претендент.
Приблизно з 2017-го року в Україні почався черговий «бум» будівництва торгово-розважальних центрів. Наприклад, в Києві в найближчі два роки загальна площа всіх ТРЦ міста збільшиться майже в два рази: до 2 млн кв. м.
Україна – унікальне місце для розвитку плодоовочевого сегмента. Перспективи країни в цьому напрямку дійсно великі зважаючи на сприятливий клімат і вигідне географічне розташування.
Дніпро – місто з унікальною архітектурою, де традиційні «сталінки» і «хрущовки» тепер межують з сучасними житловими хмарочосами, торгово-розважальними комплексами і діловими центрами.
Обличчя міста почало стрімко змінюватися в 90-х роках, і цей процес триває по сьогоднішній день. Провідниками змін в місті стали кілька місцевих бізнесменів-девелоперів, кожен з яких створив знакові для Дніпра об’єкти і привніс в його вигляд свої унікальні риси.
Протягом двох десятків років після здобуття Україною незалежності ніхто не поспішав будувати нові заводи.
На той момент колишні радянські підприємства працювали за принципом «отримати великий дохід тут і зараз». На сьогодні цей ресурс вичерпав себе. Без глобальної модернізації радянські заводи більше не ефективні.